Етапи політики управління запасами

Політика управління запасами представляє собою частину політики управління оборотними активами, яка спрямована на оптимізацію розміру і структури запасів ТМЦ, зниження витрат з їх обслуговування, створення системи ефективного контролю за їх рухом. Розробка політики управління запасами ТМЦ реалізується в такій послідовності.

етап політики включає аналіз запасів ТМЦ в попередньому періоді. Основним завданням цього аналізу є виявлення рівня забезпеченості виробництва і реалізації продукції відповідними запасами товарно-матеріальних цінностей і оцінка ефективності їх використання. Аналіз проводиться в розрізі основних видів запасів.

На першій стадії аналізу розглядаються показники загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей - темпи її динаміки, питома вага в обсязі оборотних активів тощо

На другому етапі аналізу вивчається структура запасів у розрізі їх видів і основних груп, виявляються сезонні коливання їх розрізів.

На третьому етапі аналізу вивчається ефективність використання різних видів і груп запасів, а також їх обсяги в цілому, яка характеризується показниками їх оборотності і рентабельності.

На четвертій стадії аналізу вивчається обсяг і структура поточних витрат по обслуговуванню запасів в розрізі окремих видів цих витрат.

етап - визначення цілей формування запасів. Запаси ТМЦ, що включаються до складу оборотних активів, можуть створитися на підприємстві з різними цілями:

забезпечення поточної виробничої діяльності (поточні запаси сировини і матеріалів);

забезпечення поточної збутової діяльності (поточні запаси готової продукції);

накопичення сезонних запасів, що забезпечують господарський процес у майбутньому періоді (сезонні запаси сировини, матеріалів, готової продукції) і т.п.

етап - оптимізація розміру основних груп поточних товарів.

Для оптимізації розміру поточних запасів товарно-матеріальних цінностей використовується ряд моделей, серед яких найбільшого поширення набула «Модель економічно обгрунтованого розміру замовлення - [Economic ordering quantity] EOQ». Вона може бути використана для оптимізації розміру як виробничих запасів, так і запасів готової продукції.

Розрахунковий механізм моделі EOQ заснований на мінімізації сукупних операційних витрат із закупівлі та зберігання запасів на підприємстві. Ці операційні витрати попередньо поділяються на 2 групи: а) сума витрат з розміщення замовлення (що включають витрати по транспортуванню і прийманню товарів); б) сума витрат на зберігання товарів на складі.

Сума сукупних операційних витрат по розміщенню замовлень визначається за такою формулою:

ОЗрз = ОЗрз =   * Срз; * Срз;

де ОЗрз - сума сукупних операційних витрат по розміщенню замовлень;

ОПП - обсяг виробничого споживання товарів (сировини і матеріалів) в аналізованому періоді;

РПП - середній розмір однієї партії постачання товарів;

Срз - середня вартість розміщення одного замовлення.

З наведеної формули видно, що при незмінному обсязі виробничого споживання і середньої вартості розміщення одного замовлення загальна сума операційних витрат по розміщенню замовлень мінімізується з ростом середнього розміру однієї партії постачання товарів.

Сума операційних витрат по зберіганню запасів на складі може бути визначена за такою формулою:

ОЗхр = ОЗхр =   * Сх; * Сх;

де ОЗхр - сума операційних витрат по зберіганню запасів на складі;

РПП - середній розмір 1 партії поставки товарів;

Сх - вартість зберігання одиниці товару в аналізованому періоді.

З наведеної формули видно, що при незмінній вартості зберігання одиниці товару в аналізованому періоді загальна сума операційних витрат по зберіганню товарних запасів на складі мінімізується при зниженні середнього розміру однієї партії постачання товарів.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4