Етапи політики управління запасами
Політика управління запасами представляє собою частину політики управління оборотними активами, яка спрямована на оптимізацію розміру і структури запасів ТМЦ, зниження витрат з їх обслуговування, створення системи ефективного контролю за їх рухом. Розробка політики управління запасами ТМЦ реалізується в такій послідовності.
етап політики включає аналіз запасів ТМЦ в попередньому періоді. Основним завданням цього аналізу є виявлення рівня забезпеченості виробництва і реалізації продукції відповідними запасами товарно-матеріальних цінностей і оцінка ефективності їх використання. Аналіз проводиться в розрізі основних видів запасів.
На першій стадії аналізу розглядаються показники загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей - темпи її динаміки, питома вага в обсязі оборотних активів тощо
На другому етапі аналізу вивчається структура запасів у розрізі їх видів і основних груп, виявляються сезонні коливання їх розрізів.
На третьому етапі аналізу вивчається ефективність використання різних видів і груп запасів, а також їх обсяги в цілому, яка характеризується показниками їх оборотності і рентабельності.
На четвертій стадії аналізу вивчається обсяг і структура поточних витрат по обслуговуванню запасів в розрізі окремих видів цих витрат.
етап - визначення цілей формування запасів. Запаси ТМЦ, що включаються до складу оборотних активів, можуть створитися на підприємстві з різними цілями:
забезпечення поточної виробничої діяльності (поточні запаси сировини і матеріалів);
забезпечення поточної збутової діяльності (поточні запаси готової продукції);
накопичення сезонних запасів, що забезпечують господарський процес у майбутньому періоді (сезонні запаси сировини, матеріалів, готової продукції) і т.п.
етап - оптимізація розміру основних груп поточних товарів.
Для оптимізації розміру поточних запасів товарно-матеріальних цінностей використовується ряд моделей, серед яких найбільшого поширення набула «Модель економічно обгрунтованого розміру замовлення - [Economic ordering quantity] EOQ». Вона може бути використана для оптимізації розміру як виробничих запасів, так і запасів готової продукції.
Розрахунковий механізм моделі EOQ заснований на мінімізації сукупних операційних витрат із закупівлі та зберігання запасів на підприємстві. Ці операційні витрати попередньо поділяються на 2 групи: а) сума витрат з розміщення замовлення (що включають витрати по транспортуванню і прийманню товарів); б) сума витрат на зберігання товарів на складі.
Сума сукупних операційних витрат по розміщенню замовлень визначається за такою формулою:
ОЗрз = * Срз;
де ОЗрз - сума сукупних операційних витрат по розміщенню замовлень;
ОПП - обсяг виробничого споживання товарів (сировини і матеріалів) в аналізованому періоді;
РПП - середній розмір однієї партії постачання товарів;
Срз - середня вартість розміщення одного замовлення.
З наведеної формули видно, що при незмінному обсязі виробничого споживання і середньої вартості розміщення одного замовлення загальна сума операційних витрат по розміщенню замовлень мінімізується з ростом середнього розміру однієї партії постачання товарів.
Сума операційних витрат по зберіганню запасів на складі може бути визначена за такою формулою:
ОЗхр = * Сх;
де ОЗхр - сума операційних витрат по зберіганню запасів на складі;
РПП - середній розмір 1 партії поставки товарів;
Сх - вартість зберігання одиниці товару в аналізованому періоді.
З наведеної формули видно, що при незмінній вартості зберігання одиниці товару в аналізованому періоді загальна сума операційних витрат по зберіганню товарних запасів на складі мінімізується при зниженні середнього розміру однієї партії постачання товарів.
Перейти на сторінку: 1 2 3 4