Главная › Новости

НБУ отменил договора и акты при экспорте услуг фрилансеров, программистов, стокеров, копирайтеров и т.д

Опубликовано: 23.03.2019

Pylyp Dukhliy пишет :

«Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет» 07.07.2015 No 22­01012/46746

Ccылка на письмо НБУ:

Краткое резюме: НБУ, по сути, отменил договора и акты при экспорте услуг фрилансеров, программистов, стокеров, копирайтеров и т.д. Теперь можно официально получать заработанное в Украине и тратить на это минимум времени.

Прежде всего хочу выразить благодарность замглавы НБУ Vladyslav Rashkovan , замминстру минэкономики Max Nefyodov , советникам министра экономики Dmitriy Romanovich и  Maxim Sokiran , директору CASE-Украина Dmytro Boyarchuk , Country Manager Ukraine Upwork Katerina Bozhkova , юристу Sayenko Kharenko Nick Polatayko , а также Dmitry Chaplinsky , Alexander Shushunov , Ruslan Shevchenko и всем, кто своим участием и поддержкой помогал в этом проекте и сделал все это реальностью.

Для любителей зрады хочу отметить, что общение и принятие решения в минэкономики и НБУ было практически мгновенным. Все длилось так долго исключительно ввиду отсутствия у меня подобного опыта и длительного поиска наиболее оптимального решения.

Теперь подробности.

1) Прямые контракты с заказчиками.

Также в этом инвойсе (оферте) должна присутствовать фраза, что оплата по инвойсу является принятием предложения и свидетельствует об оказании услуг заказчику. Наличие этой фразы делает инвойс документом, который вместе с оплатой подтверждает факт выполнения услуг. Т.е. заменяет акт выполненных работ.

2) Работа через посредников (биржи, стоки, магазины и т.д)

Т.е. все, что вам теперь надо для работы с иностранными заказчиками — инвойс и оферта (максимум — перевод публичной оферты). Никаких подписей и печатей клиента, никаких пересылок документов туда-сюда, никаких мокрых печатей от клиента и т.д. и т.п.

В ближайшее время будет разработан и опубликован шаблон инвойса, который соответствует этому письму НБУ. Анонсирую новым постом и добавлю сюда ссылку.

Маленький бонус. НБУ дополнительно разъяснил, что:

Еще раз огромное спасибо всем, кто принимал участие, без вас бы этого не получилось.

Следующий пункт — упрощение экспорта мелких партий товара. Сейчас официальная продажа поштучного товара через Интернет на экспорт практически нереальна.

Что касается Пейпала, то он будет не ранее через полгода, на осеннюю сессию ВР вынесут необходимые изменения в законы, следите за новостями на  PayPal for Ukraine Initiative .

Присоединяйтесь к  beFree — фріланс для українців . Теперь после легализации будем активней.

Pylyp Dukhliy ініціював втілення важливої для фрілансерів зміни — скасування необхідності отримувати акти виконаних робіт для перерахування коштів. Із мого досвіду — це була проблема #1, на яку всі скаржились на зустрічах.

Спільними зусиллями із НБУ у особі незламного Vladyslav Rashkovan та за участі великої кількості небайдужих (всі перераховані у пості нижче і всім велике дякую, з нашого боку працювали Dmitriy Romanovich та  Maxim Sokiran ) проблема вирішена!

До речі, це яскравий приклад того, як одна ініціативна людина може все змінити. smile emoticon Хоча, звичайно, скаржитись у фейсбуці та кричати ‪#всьопропало‬ цікавіше...

Дуже гарні новини для фрілансерів!

Національний банк України разом із Міністерством економічного розвитку і торгівлі значно спростили процедуру співпраці українських фрілансерів, які працюють через Інтернет зі своїми іноземними замовниками. До цьго списку відносяться:

— біржі фрілансу (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі),

Як НБУ роз’яснив у своєму листі до банків, віднині для дотримання валютного законодавства IT-підпрємцям і їх обслуговуючим банкам достатньо інвойсу про здійснення послуг, який разом із документом про оплату робіт є підтвержденням договорних відносин між замовником і виконавцем. Тобто окремий договір із мокрою печаткою більше не потрібні. Також, банки не мають права вимагати від своїх клієнтів перекладу договорів українською, якщо в цьому немає реальної потреби (скажемо, якщо інвойс і документ про оплату написані англійською, тобто міжнародною мовою відносин між іноземними контрагентами).

«Цей крок є створенням безпрограшної ситуації для України: IT-підприємці зможуть більше зосередитися на своєму основному бізнесі, а не на бюрократії. Отже ринок зростатиме внаслідок дерегуляції, і як результат ми побачимо зростання ВВП і притік до нашої країни валюти, яка ще недавно залишалась на рахунках в іноземних банках», — зазначив один з головних авторів цієї ініціативи Заступник Голови НБУ Владислав Рашкован. Він дуже спідовається, що й в інших сферах діяльностиі ми побачимо аналогічний підхід до розвитку IT-індустрії. «З боку НБУ нам треба ще багато зробити для дерегуляції та дебюрократизації ринку, і цей крок є тільки початком великого руху у цьому напрямку», — додав Рашкован.

Вітаємо всіх фрілансерів і бажаємо вигідних контрактів!

Національний банк України, відповідаючи на потреби сучасного ринку послуг та велику кількість запитів, пов’язаних із здійсненням контролю за операціями з експорту резидентами послуг через мережу Інтернет, повідомляє таке.

Під час проведення розрахунків резидентами банки вимагають від своїх клієнтів копії договорів з нерезидентами, акти та інші документи, що підтверджують виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Для спрощення процедури підтвердження розрахунків та дотримання усіх необхідних процедур резиденти можуть використовувати як зовнішньоекономічний договір документи, що застосовуються у міжнародній практиці, якщо такі документи відповідають певним умовам.

Зокрема, такі документи можуть уважатися договором у випадку, якщо будуть належно оформлені, міститимуть достатню інформацію про сторони, між якими мають здійснюватися розрахунки, умови та вимоги, згідно з якими встановлюються зобов’язання, а також прийняття стороною пропозиції (оферти) і вчинення нею відповідних дій. Це можуть бути публічна пропозиція про угоду (оферта) і підтвердження про її прийняття іншою стороною, рахунок-фактура (інвойс) або інші.

Якщо згідно з умовами експортного договору документом, який засвідчує надання резидентом послуг, виконання робіт нерезиденту, є, наприклад, рахунок-фактура (інвойс) або інший документ, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, то саме цей документ має вимагатися банком для здійснення валютного контролю і бути підставою для відліку банком законодавчо встановленого строку розрахунків за відповідною експортною операцією.

Важливо, що для копій документів, що подаються резидентом до банку, достатнім є засвідчення власноручним підписом резидента (уповноваженої ним особи) та відбитком його печатки (за наявності).

Щодо перекладу зазначаємо, що банкам надано право самостійно визначати необхідність здійснення їх клієнтами перекладу на українську мову договорів із нерезидентами, складених іноземною мовою, та інших документів, необхідних для здійснення валютного контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями їх клієнтів.

Заступник Голови Національного банку Владислав Рашкован так прокоментував спрощення порядку валютного контролю за операціями з експорту резидентами послуг через мережу Інтернет: «Такий крок Національного банку України — це win-win ситуація для України: ІТ- підприємці можуть більше зосередитися на основному бізнесі, а не на бюрократії, сам по собі ринок буде зростати швидше завдяки дерегуляції. Як результат, побачимо зростання ВВП і приплив валюти до країни, яка ще вчора залишалася на рахунках і картках в іноземних банках. Дуже сподіваюся, що і в інших сферах діяльності у нас в країні буде аналогічний підхід до розвитку ІТ-індустрії. Національному банку України необхідно зробити ще дуже багато для дерегуляції та дебюрократизації валютного ринку. Скажімо, що це один з перших кроків».

Довідково.

Під дію вищезазначених правил підпадають такі сфери діяльності:

Повний текст роз’яснення Національного банку України «Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет» .